Після довгих років внутрішніх розколів, з початком повномасштабної агресії Владіміра Путіна проти України, європейці почали об’єднуватись проти небезпечного зовнішнього ворога.
Російський шантаж світу українським хлібом – не менш загрозливий, ніж ядерний.
Сучасна есклація російської інвазії в Україну грунтується на тих саме наративах які росія використовує останні вже понад 8 років. Тобто від початку агресії та навіть раніше – з Майдану.
Сьогодні, як ніколи актуально звучать слова Голови Директорії періода 1919-1920 рр. Симона Петлюри: “нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди”.
Куди ж попрямує тепер російський дипломатичний корабель в ООНівських водах?
Церква – це не лише про Бога. І не тільки про святі книги, ікони, обряди і ритуали. Церква – це люди, їх довіра, це та опора, яка не дає впасти і навіть похитнутись. Недаремно...
7 апреля украинские силовики провели задержание бизнесмена Николая Петренко по адресу село Козин, улица Луговая, 18.
Як нам тепер, після Бучі, Ірпіня, Гостомеля, Маріуполя, сотні інших рідних українських сіл, містечок, мегаполісів жити? Після того, як в них зазирнула рашистська потвора і дихнула своїм смертельно-смердючим подихом?
