Україна має донести країнам-споживачам нашого зерна, хто винен у поглибленні продовольчої кризи. Хто зараз, руйнуючи українські порти, намагається унеможливити виконання Україною тільки що підписаних «зернових домовленостей».
В ООН продовжують знущатися над представниками російської делегації, за що постпреди цієї країни в Нью-Йорку та Женеві традиційно отримують «на овес» від конюшні на Смоленській площі москви.
ООН разом з її Генеральним секретарем – інституція, на яку наївні люди покладають якісь надії у випадках воєн, конфліктів чи надзвичайних ситуацій.
Куди ж попрямує тепер російський дипломатичний корабель в ООНівських водах?
Путінський режим — тіло від плоті двох споріднених диктатур, сталінської та гітлерівської, повторює своїх попередників, інколи дослівно.
Декілька слів про те, чому менш ніж за століття ООН із найавторитетнішої організації світу перетворилася на посміховисько.
Виступи представників російської влади, за стилістикою все більше нагадують риторику одіозного Андрія Вишинського часів холодної війни. Начебто пристойні люди, краватку вміють зав’язувати, серветками користуватися, а виступають, як на комунальній кухні сваряться.
В української влади стає традицію висувати партнерам претензії безпосередньо перед зустрічами з ними: то «чому ми не в НАТО?», то «чом ти не прийшов?» Навряд чи це сприятиме довірливим стосункам.
