Про життєво важливе: вміння рятуватись і рятувати
Хто, де, як готував і готує населення України до виживання в умовах війни ? До порятунку дітей, себе, сусідів? Хто робить це системно та ефективно?
Хто, де, як готував і готує населення України до виживання в умовах війни ? До порятунку дітей, себе, сусідів? Хто робить це системно та ефективно?
“Допомогти існуючій Росії стати на шлях, який зробить можливим її співіснування з цивілізованим світом. Мирне співіснування. Примусити до такого співіснування. Насамперед, дипломатичними та економічними заходами. Координованими, жорсткими, зрозумілими та невідворотними”.
Сучасний кремлівський карлик не винайшов нічого нового, а здійснює, небезуспішно спираючись на місцеві, т.зв. національні кадри, стару як світ імперську політику.
Якщо врахувати, скільки вишів, університетів, факультетів, кафедр готують «суперміжнародників»… То може, обговорення проблеми дипломатичної освіти зменшить якщо не кількість інститутів, то, хоча б, кількість дилетантів.
Спогади з відносно далекого минулого про російський досвід та невикористані можливості… Бо не треба було політизувати…
Залежить і від нас. І від нашої пам’яті…
(Закінчення, початок – ТУТ) Чому від України веде надзвичайно важливі перемовини ні кадровий дипломат, ні навіть високого рангу держслужбовець?
Необхідно нарешті… думати. Але – не мізками трускавецьких академіків чи вчорашніх продюсерів, які стали мало не президентами, а розумних людей. Нотатки дилетанта Трохи нудних старечих спогадів, перепрошую… Люди мого, як кажуть у Львові, поважного...