За збереження існуючого в Україні останні 30 років суспільно-політичного порядку, те повоєнне майбутнє, що базується на завойованих армією і народом переможних позиціях, опиниться під загрозою нівелювання.
Скажу одразу, що це дивна стаття в умовах неймовірних успіхів України у зовнішній політиці в останні 2 місяці. Успіхів, про які говорить світ і які вже змінюють всю світову структуру міжнародних відносин. Але успіхи...
Можливо, в тому, як нас сприймав до останнього часу світ, ми винні й самі, бо ж не зуміли за тридцять років незалежності донести свою правду до нього.
Ми входимо в новий світоустрій не з порожніми руками, а несемо світові вагомі українські дари.
ООН разом з її Генеральним секретарем – інституція, на яку наївні люди покладають якісь надії у випадках воєн, конфліктів чи надзвичайних ситуацій.
Україна змушена повертатися до проблеми Придністров’я – тепер уже не за столом переговорів з Молдовою про його майбутнє, а зі зброєю в руках для захисту цього етнічного терену нашого народу.
Світ сьогодні розуміє, що перелом у сприйнятті України як повноцінного суб’єкта міжнародних відносин стався завдяки високому духові суспільства і героїзму його Збройних Сил.
Після довгих років внутрішніх розколів, з початком повномасштабної агресії Владіміра Путіна проти України, європейці почали об’єднуватись проти небезпечного зовнішнього ворога.
