У спікера парламенту Рибака неполадки в родині

«Не стукайте, вдома жінці по голові будете стукати»

Спікер Верховної Ради Володимир Рибак, звертаючись до опозиціонерів під час чергового блокування трибуни

Ця фраза може розповісти про нашого спікера те, що він сам про себе ніколи не розкаже. По-перше, вона свідчить про підсвідоме намагання, незважаючи на характерну зовнішність, зайняти місце у калачному ряді. По-друге – про панське (читай – хамське) ставлення до тих, хто знизу. По-третє – про ймовірні серйозні психологічні проблеми, спровоковані розладом сімейних стосунків.

Тепер – детальніше. У кинутої Рибаком фразі чітко прослідковується  кремлівський слід. Відомо, що одне з найулюбленіших висловлювань  Володимира Путіна – «Пусть жену свою учат щи варить». Це стародавнє російське прислів’я отримало друге життя завдяки братам Вайнерам і режисеру Станіславу Говорухіну, коли прозвучало у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна» з вуст керівника банди Горбатого. А третє життя їй подарував саме Володимир Володимирович, який цитує бандита при першій-ліпшій нагоді, демонструючи свій авторитет і зверхнє ставлення до підлеглих.

Оскільки для наших місцевих «князьків» ВВП за визначенням є законодавцем політичної моди, його культурна та мовна спадщина вивчається, заноситься до блокнотика і вмонтовується у свідомість. Колись – та й знадобиться. Бо що може бути краще, ніж відчути себе крутяком, схожим на Великого Пу, одного з ним поля ягодою.

Але, намагаючись змавпувати московського царя, наш спікер не втримав себе у руках і дещо відійшов від оригіналу. Не тому що хотів творчо переробити відому цитату. Просто в екстремальних умовах заблокованої трибуни із нетрів його змученої душі піднялося щось темне і таємне, ретельно сховане за добродушною посмішкою сільського вуйка. Те, що спікер запропонував депутатам удома стукати жінці по голові, свідчить про його глибоко приховану схильність до насильства та потаємні бажанні настукати по ріпі власній дружині – це вам будь-який психолог-аматор підтвердить. Із цього в свою чергу можна зробити висновок, що у Володимира Васильовича, на жаль, не все добре в  сімʼї. Точніше, настільки недобре, що йому дуже хочеться розпустити руки. Але оскільки до бійки з якоїсь причини справа, очевидно, ще не дійшла, – нереалізоване прагнення свербіло і булькало всередині, та зрештою вирвалося назовні «невинною» порадою до колег.

Ось які похмурі сутінки людської душі може розкрити одна необережно кинута фраза.