Лілія Гриневич хоче створити Комісію майбутнього

Декілька думок щодо пропозиції створити у ВР Комісію майбутнього

«Єсть женщини в русскіх сєлєньях», – писав свого часу поет. Є й в українському парламенті Жінки з великої літери – стверджуємо ми півтора століття потому. Одна з них – народний депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич. Вона, на відміну від деяких своїх колег, не займається популізмом, самопіаром та іншими малопродуктивними хобі народних депутаток. Вона дивиться у майбутнє.

Наприклад, однією з останніх законодавчих ініціатив пані Лілії є пропозиція створити у Верховній Раді Комісію майбутнього – «з метою створення системи сприяння ВР у створенні правових основ формування стратегії розвитку держави».

У пояснювальній записці до проекту постанови про створення комісії зазначається, що її діяльність буде спрямовано на підготовку для розгляду парламентом питань, пов’язаних із прогнозами і планами на майбутнє, а також визначення пріоритетних напрямів розвитку держави та прогнозування його соціальних наслідків тощо.

Кінцева мета (для чого це все робитиметься) – створення моделі розвитку держави в майбутньому, визначення пріоритетів і формування планів.

Насправді це дуже правильна ідея. Але, на наш погляд, трохи несвоєчасна, а з огляду на це – навіть небезпечна.

Пояснімо. Передбачається, що в комісії працюватимуть народні депутати, чи не так? Пригадаймо всіх поіменно. Або хоча б пофракційно.

Пригадали? Ну і як?.. Хотіли б ви, щоб ЦІ люди визначали майбутнє країни і наших дітей?.. Навряд чи когось гріє така перспестива. Тому що виконувати означені постановою задачі можуть люди, зроблені зовсім з іншого матеріалу. Більш якісного, скажімо. І вони обов’язково колись таки будуть у законодавчій владі. Каденції через 3-4-5. Лише тоді (а ніяк не зараз) і можна буде створювати у ВР комісії майбутнього – не побоюючись нищівних для нього наслідків. Ми ж хочемо, щоби майбутнє наше було з людським виразом обличчям, а не із звірячим оскалом – як нинішня Верховна Рада.

А якщо вже зовсім кортить творити майбуття прямо тепер, така комісія повинна зорганізуватися і працювати поза стінами Верховної ради. І складатися вона має із чокнутих науковців, які сидять зараз на подертих стільцях і жеруть залиту окропом канцерогенну локшину, отримуючи жебрацьку зарплату в обшарпаних і нікому не потрібних НДІ.

Окрім того, як на наш хлопський розум, паралельно з Комісією майбутнього має бути створена й Комісія з минулого – аби розгрібати закам’яніле лайно і виправляти (за можливістю) колишні помилки. Або хоча б аналізувати їх, аби унеможливити щось подібне в майбутньому. Ці дві комісії мають працювати у тісній взаємодії між собою, подалі від владних інститутів та грошових мішків.

Якщо ж, не дай бог, пропозиція Лілії Гриневич(при всій нашій щирій повазі до неї) втілиться в життя «тут і зараз», тобто так, як пропонується постановою, є острах, що майбутнє країни – під серйозною загрозою.