Апокаліпсис станеться навесні. «Голодних бунтів» Янукович не переживе

Індекс Української біржі за підсумками торгів у понеділок, 20 січня, знизився на 2,78 % – до 895,02 пункту. Лідером зниження серед цінних паперів, що входять в індексний кошик, стали акції «Райффайзен Банку Аваль», що впали на 4,43 %. Індекс ПФТС за підсумками торгів знизився на 0,53 % – до 299,39 пункту

Хвилюватися щодо стану нашої національної валюти – гривні підстав нібито немає. Подорожчання американського долара за один день на 2,5 коп., а з початку минулого тижня – на 9 коп. визначило його безготівковий курс станом на 17 січня у розмірі 8,37 грн/дол. Відповідно гривня дещо «схудла»… Експерти пояснили це насамперед різким скороченням обсягу продажу валюти: оскільки від відпускного періоду минуло небагато часу, обсяги продажу долара так і не доросли до передсвяткового рівня. 20 січня до закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні по відношенню до долара встановилися на рівні 8,3700/8,3900 грн/дол. (із 8,3695/8,3980 грн/дол. станом на 12:00).

Нині накопичено значний обсяг кредиторської заборгованості бюджету. Станом на 1 грудня 2013 року кредиторська заборгованість зведеного бюджету за видатками становила 23,4 млрд грн, з яких 9,4 млрд грн – заборгованість держбюджету. Непогашений борг донині залишається істотним, оскільки у грудні 2013 року фінансувалися здебільшого поточні платежі. Експерти відзначають, що в 2014 році ця обставина погіршуватиме умови виконання його видаткової частини.

Реальних передумов для девальвації гривні Національний банк України не вбачає. Водночас Нацбанк має намір знизити ліміт готівкових розрахунків. Робиться це начебто задля збільшення кількості операцій фізичних осіб, що проводяться за участю банків. А якщо мета не тільки ця?.. Дозволимо собі трішечки пофантазувати.

Гроші… закінчилися?!

Ризикнемо висунути гіпотезу, що в сукупності все вище перераховане можна пояснити тим, що гроші… тривіально закінчуються! Як таке може бути?! Може – якщо їх хтось посилено виводить з обігу та десь акумулює.

А де ж саме?.. Невже у найкращих, найнадійніших українських «банках» – банках із гречкою?! Це для «середнього класу». Наші рідні олігархи (особливо молоді) діють масштабніше, організовуючи т. зв. «грошові кімнати» (розмови про ці кімнати не пустопорожні – знавці кажуть, що младоолігархи нині міряються не «ярдами», а саме «кімнатами»). Для цього купується і ставиться на охорону квартира, що наповнюється грішми в буквальному розумінні. Надійніше, ніж у банку вітчизняному (який може прогоріти), в офшорному (згадайте Кіпр), американському або європейському (у разі чого тамтешні рахунки можуть заблокувати).

Але якщо грошей починає бракувати, хіба не можна увімкнути «грошовий верстат»?! Можна. Проте це може спричинити інфляцію. Реально забезпечують грошову масу тільки вироблені товари та послуги. Але Україна перебуває у кризі, причому слідом за економічною вже настала політична, що вихлюпнулася на вулиці Києва акціями громадянської непокори.

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС зірвалося та зійшло з порядку денного – отже, інвестицій із Європи найближчим часом не дочекаємося. Добре, що наприкінці 2013 року $9 млрд привезли з Китаю і $15 млрд (окремими траншами) з Росії. Та ці країни – не «бездонні колодязі», у них свої проблеми. У Росії, зокрема, Олімпіада на носі… Чи є Україна у списку найпріоритетніших, невідкладних їхніх цілей? Навряд.

Усе йде до того, що або гроші в Україні мають закінчитися, або гривню вразить інфляція. Ризикнемо висловити ще одну гіпотезу: грошей вистачить іще на пару місяців, а з весни почне відчуватися брак готівки, слідом не стане й роботи. Спочатку високооплачуваної, потім – ніякої. Що далі?..

Апокаліптична весна. Західна Україна сяк-так протягне коштом європейських заробітчан, які роблять грошові перекази з Польщі, Італії, Чехії та інших країн-членів ЄС. Центр із Північчю можуть врятуватися частковим переходом на бартер (як у 1998 році), але оскільки фінансові потоки з усієї України спрямовані на Київ, це дещо уповільнить падіння регіону.

Найпроблемнішим буде Південний Схід. Хоча тутешні олігархи повинні мати найбільші в Україні «грошові кімнати», вони навряд чи пожертвують своїм робітникам великі суми. Легше списати все на «бунтівних західняків», проте вони далеко. Підзаробити можна у сусідній Росії, але там виношуються плани переселення українців до Сибіру – на китайський кордон. Їм тільки наших гастарбайтерів не вистачало…

Чим подібний сценарій може завершитися: просто голодним вимиранням чи голодними бунтами? Не станемо сушити над цим голови. Тим паче, що це просто наші припущення, які реальністю можуть і не стати. Та саме для цього варто замислитися, як найшвидше подолати політичну кризу й запустити економіку. Бо як би не спізнитися…