Справа Космоса живе: КМДА вирішила, що проїзд за 3,05 грн дешевший, ніж за 2 грн

Столична мерія вже однією ногою у ЄС: у 2014 році вона планує ввести у київському транспорті європейські ціни

Як повідомляють ЗМІ, система оплати за проїзд буде докорінно змінена. Квитки остаточно перетворяться на пластикові картки, які можна буде купити на зупинках і поповнити у терміналах, котрі встановлять у метро та підземних переходах. У якості приємної новини повідомляється, що нові квитки будуть діяти у всіх видах муніципального транспорту (метро, автобуси, тролейбуси, трамваї, міська електричка, фунікулер). У якості ж неприємної…

Однак послухаємо спочатку київських градоначальників. На їхню думку, ніяких неприємностей нововведення для киян не обіцяє – а навпаки, суцільні радощі та захват.

«Ми намагаємося добитися популярності громадського транспорту шляхом гнучкої системи оплати. Постійним пасажирам не доведеться стояти біля кас, сплачувати за проїзд вони будуть менше, ніж зараз. А громадський транспорт отримуватиме на початку року гроші від продажу річних проїзних і зможе планувати роботу», – заявив «Вестям» заступник голови КМДА Михайло Костюк.

«Візьму кредит на придбання проїзного!»

Отже, мету нововведення визначено: добитися популярності громадського транспорту. Хоча, чесно кажучи, він і зараз від її нестачі не страждає – принаймні втовпитися у нього в час пік, як відомо, ще той подвиг. Що буде, коли завдяки невсипній праці КМДА він стане ще популярніший, страшно й уявити. Але придивимося уважніше до «гнучких цін», обіцяних столичною владою.

Разовий квиток буде діяти протягом 75 хвилин (1 поїздка в метро та необмежена кількість поїздок на інших видах транспорту) і коштуватиме 5 грн. Проїзний на 1 добу – 21 грн, на 3 доби – 59 грн, на місяць – 260 грн, на рік (365 днів) – 2500 грн. Пропонуються також квитки на певну кількість поїздок: від 10 до 100. 10 поїздок коштуватимуть 35 грн, 100 – 305 грн.

Повна схема: http://vesti.ua/storage/asset/image/2013/09/23/1/b2/f56/061a67b9c70cb23913a8e2da07.jpg

Редакція «ПіКу» довго шукала, де ж і за якою схемою пасажир буде платити менше, ніж зараз, як обіцяв пан Костюк. Але так і не знайшла. Наводимо свої розрахунки.

Припустимо, що людина щодня їздить на роботу та з роботи із пересадкою «автобус–метро». За нинішніми розцінками це буде 7 гривень: 1,5×2 + 2×2. У найгіршому випадку (коли після метро доводиться знову пересаджуватися на автобус) ці 7 гривень збільшаться до 10. (Відзначимо: ми беремо ідеальну ситуацію, коли людина дійсно користується саме автобусами, що ходять далеко не всюди та не в достатній кількості).

Отже, наш нинішній денний максимум – це 10 гривень. За новими тарифами зменшити ці витрати можна буде лише придбавши річний проїзний: 2500 грн /365 днів = 6,85 грн/день. Однак зрозуміло, що їздимо ми міським транспортом не всі 365 днів на рік, – є вихідні, лікарняні, відпустки. Тому реальне співвідношення гроші/день буде вищим. Це перше. Друге: далеко не кожен може безтрепетно викласти з гаманця відразу 2500 гривень. А якщо треба купувати проїзні не лише для себе, а й для дітей – то хоч кредит перед Новим роком бери.

З іншими дітищами «гнучкої системи» взагалі справа така, що хоч плач. Два разові квитки на 75 хвилин – це вже 10 гривень, а з урахуванням стояння у київських пробках – і всі 20 (до речі, в європейських країнах, звідки київські «мудреці», очевидно, сплагіатили цю систему, міський транспорт ходить точно за розкладом і по ньому можна годинник звіряти). «Поїздочні» квитки у цьому сенсі ще безрадісніші: навіть якщо придбати квиток на 100 поїздок (305 грн), то кожна поїздка коштуватиме 3,05 грн. Знову підрахуємо вартість середньостатистичного денного маршруту: «автобус–метро–метро–автобус» – це 12,2 грн/день. Проти нинішніх семи. А з пересадками «автобус–метро–автобус» – 18,3 грн/день проти нинішньої десятки.

За що сплачуватимемо?

Отож, пробачте на слові, збрехав пан Костюк. Платити менше киянам не доведеться. І на нинішньому рівні не доведеться. А якщо уявити, до яких висот після цього нововведення підскочать ціни на маршрутки (а що, муніципальному транспорту можна, а їм ні?), то подорож містом обернеться на якесь глобальне капіталовкладення.

Утім, подорожчання під маскою «реформування» – це далеко не дивина. Врешті-решт, ніхто і не сподівався, що КМДА заведе весь цей геморой із «гнучкою системою», новими (знову новими!) терміналами й електронними компостерами для того, щоб знизити ціни на проїзд! Треба гадати, скоро заступник Попова схаменеться, зрозумівши, яку дурість він бовкнув, і киянам почнуть співати звичніших пісень. Про те, який у Києві збитковий муніципальний транспорт (особливо метрополітен із його прибутками від реклами!), як він потребує оновлення та як підвищення цін сприятиме цьому оновленню.

Авжеж-бо, сприятиме. Нові термінали-сканери-компостери ставити треба? Треба. Нічого, що на попередні вже бухнули мільйони (лише на станції метро «Чернігівська» нові турнікети зжерли цього року майже півмільйона гривень). А нові пластикові квитки комусь випускати треба? Треба. Це ж скільки заробити можна, який простір для діяльності – як уже встигли підмітити користувачі інтернет-форумів, на три Межигір’я вистачить!

Однак полишимо жарти: Межигір’я не Межигір’я, а вибори вже не за горами. І президентські, і київські (далі 2015 року тягнути не вийде – доведеться таки призначати). Зрозуміло, щоб обрати правильного президента та правильного мера, потрібні гроші. Якщо почати збирати їх згідно з новими тарифами з 2014 року, то підспір’я буде непогане. Ось пріснопам’ятний Льоня Космос свого часу підвищив проїзд у метро до двох гривень – так зразу всі витрати на гречку відбив! Щоправда, при цьому Льоня, спасибі йому, не розказував, що дві гривні – це менше ніж гривня сімдесят копійок, але це, мабуть, тому, що при всьому своєму космічному мисленні був не такий продвинутий, як його наступники. Та й гречки йому було потрібно куди менше: то був лише Київ і вибори київського мера, а тут цілого Януковича обрати треба! Як казали у старому фільмі, «дороже стоит граф» – то ж і розцінки вищі.