Росіяни каструють казку

Коли “ПіК” існував ще у паперовому варіанті (році десь у 2003-му), я підготував для часопису статтю “Спаплюжена казка” (http://tim-lit.narod.ru/PiC/2003/2003-FairyTales-USA.htm) – про те, як у США через проблеми з політкоректністю перелицьовуються або ж забороняються деякі казки. Наприклад, традиційна “Білосніжка” у рамки політкоректності аж ніяк не вписується, оскільки всі семеро гномів належать… до білої раси! А там же мусять бути й чорношкірі гномики, й червоношкірі, й жовтошкірі…

А трилогія Астрід Ліндгрен про Карлсона, який живе на даху, виховувала у американських дітлахів нешанобливе ставлення до бебі-сіттерів (по-нашому – до няньок)… Пригадуєте Фрьокен Бок?!

Тоді здавалося, що подібні маразми можливі виключно з “їхніми” заокеанськими уявленнями, спричиненими надмірною цивілізованістю! У наших же широтах нічого подібного бути не може… бо не може бути!!! Справді, на пострадянському просторі люди щирі прямі як дошки не балувані розвиненою цивілізацією. А отже, є морально здоровішими.

І як же я помилявся!!! Бо не врахував тоді, що тоталітарні політичні режими завжди ламають казку, перекроюють за власними законами, примушуючи служити своїм викривленим цілям. Що стосується СРСР, то я в цьому не сумнівався з дитинства – ще відколи переглянув чудову, в принципі, казку Олександра Роу “Василіса Прекрасна”. При чому тут “в принципі”?.. Та при тому, що у фільмі є одна дуже неприродна деталь. Коли казковий Павук запитує головного героя: “Що найдорожче у світі?” – той спочатку відповідає: “Василіса”. І Павук тягне бранця до себе, щоб зжерти… Тоді Іванушка на ходу перебудовується і кричить: “Життя!!! Життя дорожче”, – після чого Павук його відпускає, розчиняється у повітрі, Іванушка отримує казковий меч-кладенець, перетворюється на казкового богатиря, який рубає голови Змію-Гориничу… І щасливі закохані повертаються додому. Але цього не могло бути – бо казки не брешуть!!! І якщо Іванушка визнав, що життя для нього дорожче, ніж Василіса, то тим самим виявив боягузтво та зрадив своє кохання. У казці боягуз і зрадник не може вступити у смертельний двобій за кохану зі Змієм – бо життя ж дорожче, ніж кохання…

Додавши сюди ще й міркування про к/ф “Королівство Кривих дзеркал” (але та казка – загалом радянський маразм), я написав статтю “Казки, що брехали” для №3’2009 щоквартальника української фантастики “Український Фантастичний Оглядач (УФО)” (сліди є отут – http://fantlab.ru/work399605). Ох, і начитався ж негативних відгуків на ту статтю!!! Аж до того, що автор нічого не тямить у казках і в літературі!.. З обіцянками більш ніколи не читати “УФО”… Хоча той прецедент моїх поглядів не змінив. Вибачте, у казках герої найбільш наближені до певних архетипів, а з-поміж архетипів “переможного боягузливого зрадника” не спостерігається. Це вкладалося лише в логіку радянської людини 30-50-х років ХХ століття: треба лише зробити вигляд, буцімто життя для тебе є найдорожчим – і тим самим підманути бездушну, немовби той Павук-людожер, машину карально-репресивних органів… Але це вже не казка, а жорстокий соцреалізм.

Ну, з цим усе зрозуміло. Та я не думав, що ці теми, актуальні для першого десятиліття ХХІ століття, постануть на порядку денному знов! А постали ж… Ось матеріал “В РФ готовят новую госполитику в области культуры на основе “высказываний Путина”. А в Госдуме предложили единый учебник литературы” (http://newsru.com/russia/10apr2014/patr.html), тут є отакий абзац, здатний викликати щонайменше подив:

Отметим, остросоциальная сказка итальянского коммуниста Родари уже подвергалась цензуре в России. В спектакле “Чипполино”, который идет на сцене московского театра “Содружество актеров Таганки”, революции не происходит. Как поясняла режиссер Екатерина Королева РИА “Новости”, в театре побоялись “всяких революций”, поэтому переворот решили устраивать только в умах героев. Герои сказки, овощи, добираются до принца Лимона и подают ему прошение. Тот прозревает и отменяет несправедливые указы.

Опаньки – приїхали!!!

Сенс казки Джанні Родарі – саме в соціальній революції у фіналі! Якщо ж усе закінчується не революцією, а поданням петиції Принцові Лимону, вимоги якої той милостиво задовольняє… Ой!.. Йо!.. Йой!!! Це вже не “Чіпполіно”. Це кастрована моралізація. Джанні Родарі, мабуть, перевернувся у своїй труні… Якщо ж письменника-комуніста відправили на кремацію – тоді його попіл неодмінно звився в урні, аж ніяк не менше.

Звісно, я розумію, наскільки нинішнє керівництво Росії боїться повторення Майдану на Красній Площі в Москві. А тому вважаю, що на “Чіпполіно” росіяни не зупиняться. Мабуть, далі черга дійде до “Трьох Товстунів”. Юрію Олеші довго, дуже довго перепадало за невідповідність його літературної казки завданням соціалістичного будівництва с СРСР. Тепер же “Три Товстуни” мають навіювати росіянам жах як супер-пупер-гіперреволюційний твір!!! А тому каструють… Ой, каструють!..

До того ж, виконавець ролі гімнаста Тібула – Олексій Баталов разом з багатьма іншими російськими діячами мистецтва підписав знаменитого листа на підтримку політики Путіна щодо України та Криму. Можна зрозуміти, що одне діло – по молодості революціонера в кіно грати, коли революція – у тренді. Й зовсім інше – життєві реалії…

Ах, так! Ще й талановита юна акторка Ліна Бракнітє, яка зіграла дівчинку-гімнастку Суок та Ляльку Спадкоємця Тутті – вона ж фашистка мерзенна недорізана якась там прибалтійка!!! У дорослому житті дістала історичну освіту, багато років працює у бібліотеці… у своїй фашистській Литві, на яку Росія теж поклала око!..

Ні-ні, “Трьом Товстунам” точно хана!!! Просперо запропонують посаду прем’єра, Тібулу – міністра молоді та спорту, Суок зроблять коханкою Спадкоємця Тутті, й між ними розгорнеться “мило-драма” серій на 500…

А там, гадаю, й до інших казок доберуться. Наприклад, до “Голого Короля” Ганса-Християна Андерсена черга точно дійде! Бо Король там – голий!!!

А це виховує у дитячих серцях неповагу до вищої влади. І коли Андерсен цю свою казку писав, то вів до цього абсолютно свідомо – бо знав, якого ефекту хотів досягнути!!!

Тож Голого Короля у фіналі таки вдягнуть, а хлопчиська, який викрикнув знамениту фразу, одразу поведуть на ешафот. Бо президент король бути голим не може, і край!..