Повернення «Дикого поля»: на що перетвориться «самостійний» Донбас?

Серед мешканців Донецької та Луганської областей ще й досі популярний міф, ніби вони годують всю Україну. Насправді це не так, про що свідчить статистика. В разі відокремлення Донбас не зможе прогодувати навіть самого себе. Так що гарячим головам на Сході варто би подумати, чи треба йти зі спільного дому – України

Блиск та злидні годувальників

 

Отже, міф №1 каже, ніби Донеччина та Луганщина дотують Україну. Насправді Україна змушена з року в рік підгодовувати дві області Сходу з державного казана. Лише за першу половину 2013 року Донецька область отримала з центру на 9,2 млрд грн більше, ніж віддала, отримавши за дотаційністю “почесне” 25 місце. Лише дотації на вугільну промисловість Донбасу в 2013 році склали 14 млрд грн.

Як бачимо, теза про Донбас-годівника України – відверта брехня. Її ще й досі вбивають в голови мешканцям двох областей як аргумент в підтримку  сепаратизму. Мовляв, як тільки покинемо «неньку», заживемо по-людському. Насправді країну “годують” (якщо вжити цей вуличний термін) три області: Харківська, Дніпропетровська і Полтавська.

 

Якою буде «братська» допомога

 

Міф №2 — без гірничо-металургійного комплексу Донбасу економіка України ляже. Нібито ГМК – це валютні надходження від експорту, забезпечення паливно-енергетичного балансу, сотні тисяч робочих місць тощо. Що ж, подивимося, чи це справді так.

З вугіллям, яким особливо пишаються на Донбасі, – найпростіше. Його видобуток, може, й вигідна справа – проте лише для потужних ФПГ. Всі прибуткові шахти вже давно приватизовані (належать переважно структурам Рината Ахметова), державні – дотуються з держбюджету. Вугілля Донбасу по собівартості чи не вдвічі дорожче за російське, бо діставати його набагато важче, до того ж, його якість нижча. Також воно дорожче за польське – недаремно час від часу поставало питання про його заміщення копалинами з Польщі.

Таким чином, вугілля в таких обсягах, як зараз, Україні не потрібне. Тим паче, воно непотрібне Росії – там повно свого, дешевого. Недаремно видобуток вугілля в Україні з року в рік скорочується. В 2012 році витягли 85,7 млн т, в 2013 видобуток скоротився на 2,6%. – до 83,7 млн т.

Незважаючи на це, Київ змушений дотувати вугільну галузь. З року в рік дотації складають по 12-14 млрд грн., навіть з секвестрованого в бюджету-2014 збираються дати 12 млрд грн. Звісно, питання тут не в потребі у вугіллі, – держава вимушена підтримувати галузь, щоб не звільняти біля 100 тисяч працівників державних шахт. Майже напевне у випадку відокремлення регіону віл України, російські «брати» позбавлять шахтарів роботи, бо Росія збиткові підприємства  не дотуватиме точно.

І кілька слів про виплавку металів. Про залежність меткомбінатів Донбасу від руди з Дніпропетровщини краще б розповів Ахметов, компанії якого  контролюють чи не весь її видобуток в країні. У випадку, якщо Донбас відділиться і буде доведена причетність бізнесмена до сепаратистів, Київ може поставити питання про реприватизацію трьох ГОКів Ахметова на Дніпропетровщині. Повірте, охочі придбати їх знайдуться і дуже швидко.

Зрештою, вже кілька років в Україні міцніє тенденція заміщення експорту металів продажем агропромислової продукції за кордон. На сьогодні пропорції складають вже 2/3 – на користь другого напряму. Це означає, що позиції металургійних баронів на Донбасі поступово слабшатимуть, а згаданий вище міф – відійде в небуття.

 

Справжні рекорди Донбасу і Луганщини

 

Міф №3 – Донбас нічим в гіршу сторону не вирізняється з поміж інших регіонів з погляду соціальних проблем. Насправді і тут все з точністю до навпаки. Наведемо перелік сумних рекордів Донбасу в соціальній сфері:

Впродовж років Донеччина і Луганщина займають перші місця за кількістю злочинів, особливо тяжких. Не дивно, що Донецька область посідає перше місце в Україні за кількістю виправних колоній.

Луганщина посідає перше місце за кількістю звернень стосовно насильства в сім’ї.

Донеччина посідає перше місце за наявністю екологічних проблем, в першу чергу за обсягом забруднених стічних вод. Звідси, вона на першому місці з  дитячої смертності саме через погану екологію.

Луганська область традиційно посідає перші місця в Україні за рівнем смертності населення взагалі, і зокрема, серед дітей.

В Донецькій області (щоправда, як і на Дніпропетровщині) найбільше наркоманів серед молоді.

Донецька область посідає перше місце за темпами поширення ВІЛ, особливо серед дітей. Хворих на ВІЛ там – більше 45 тисяч лише на обліку. Тут Донеччина впевнено конкурує з Луганщиною.

Луганська область посідає перше місце в Україні за кількістю абортів – більше 50% від кількості пологів.

Донеччина традиційно посідає перші місця серед областей України із зарплатних боргів.

 

Держава на випасі

 

Цікаво знати, чи розуміють місцеві сепаратисти, що у випадку “федералізації” їм доведеться самотужки вирішувати цей клубок проблем? Ймовірно, вони сподіваються на допомогу Росії, яка вже взяла на буксир Крим. Такі сподівання поки що не висловлюються, та з’являться напевне не сьогодні завтра і негайно перетворяться на черговий потужний міф.

Однак чи потрібен такий Донбас Росії насправді? 16 квітня представник РФ у Євросоюзі Володимир Чижов натякнув сепаратистам, що ні – не потрібен. За його словами, Росія більше не приєднуватиме жодних нових територій.

Загарбання Криму вкрай негативно позначилося на імперії, про що там досить відверто кажуть. Міністр економіки РФ Олексій Улюкаєв визнав, що через погіршення міжнародної ситуації всього за три місяці інвестори вивели з Росії більше грошей, ніж за весь минулий рік, тож стан економіки зараз там найгірший за минулі п’ять років. Російські економісти відвертіші. Вони вважають, що через приєднання Криму Росія вже втратила майже $180 мрд і далі втратить ще більше.

Можливо, на Донбасі комусь здається, ніби у випадку створення Донецької республіки Кремль дасть їм грошей. Однак, навчена історією з Кримом, Москва точно цього не робитиме – навіщо годувати ще один депресивний регіон? Там зацікавлені в утворенні держави-сателіта на випасі – тобто, яка вирішуватиме свої проблеми самостійно. Проте, відірваний від України і світової спільноти, Донбас не вибереться з економічної і соціальної ями, в яку впаде негайно після відокремлення. Скоріше за все, на карті з’явиться ще одна стагнуюча республіка кшталту Придністров’я чи Абхазії.

Артем Коропадський