Африканська Русь: Путін закріплюється в Уганді та Зімбабве
Америка та її союзники ще не повною мірою усвідомили, що саме поставлено на карту в новій африканській грі Кремля
Через рік після так званого “референдуму” про приєднання до Росії Кримського півострова, Кремль все частіше знаходить в Африці бажаний перепочинок від того, що інакше було б тривалою міжнародною дипломатичною та економічною ізоляцією, що склалася навколо РФ в результаті агресії проти України, – пише директор Центру Африки Atlantic Council (США) Дж. Пітер Фем у статті для Newsweek
Автор нагадує, що у минулорічному нарисі для Atlantic Council він зазначав, що “Україна, Грузія і Близький Схід є не єдиними місцями, де Росія Володимира Путіна демонстративно проводить жорстку зовнішню політику”, і що “негласно, але з такою ж рішучістю, президент Путін проявляє значні стратегічні зусилля в регіоні, далекому від російських кордонів – в Африці “.
Наприкінці січня, на першому в цьому році засіданні Комісії з питань військово-технічного співробітництва Російської Федерації з іноземними державами, Путін закликав до розширення продажу зброї країнам Африки, Азії та Латинської Америки, – нагадує аналітик. – “Вже наступного тижня заступник міністра закордонних справ Росії Михаїл Богданов, який також виступає в якості спеціального представника Путіна на Близькому Сході і в Африці, передав листа від свого босса голові комісії Африканського союзу (АС) пані Нкосазане Дламіні Зуме, який підтверджував його зацікавленість у зміцненні зв’язків Росії з Африкою. Дламіні Зуме з радістю прийняла це послання, і її відповіддю стали плани відкрити представництво АС в Москві і відвідати російську столицю в квітні”, – йдеться в статті.
Африканські проекти Кремля
Автор також згадує спільний російсько-південноафриканський проект “Кондор” (“Project Condor”) по запуску системи супутникового стеження, що покриває практично всю територію Африки.
17 лютого уряд Уганди підписало контракт з дочірньою компанією держкорпорації “Ростех”, “РТ-Глобальні ресурси”, на будівництво першого в країні нафтопереробного заводу, пише автор. Три роки тому армія Уганди придбала у “Рособоронекспорту” більш півдюжини винищувачів Су-30, нагадує він.
Угода з Угандою про будівництво нафтопереробного заводу та продаж їй зброї мають щось спільне з угодою, укладеною Росією у вересні минулого року з президентом Зімбабве Робертом Мугабе (і також за участю “РОСТЕХ”), по відкриттю найбільшої в південноафриканській країні платинової шахти, підкреслює професор Фем. Автор також нагадує про традиційну дипломатичну підтримку режиму Мугабе з боку Росії.
Стратегічні мотиви
“Хоча, можливо, занадто рано судити про те, чим обернуться недавні російські “вилазки” в Африку, дві речі вже зрозумілі. По-перше, замість минулої націленості на те, щоб взяти верх в ідеологічному суперництві, мотиви сьогоднішньої діяльності в Африці є стратегічними, як з політичної, так і з економічної точок зору. По-друге, незважаючи на надзвичайну увагу, приділену Африці під час торішнього саміту лідерів США і Африки, Америка та її союзники ще не повною мірою усвідомили, що саме поставлено на карту в новій африканській грі Кремля “, – підсумовує оглядач Newsweek.
