Юхновський Ігор Рафаїлович

Дата народження: 1 вересня 1925

Доктор фізико-математичних наук, професор (1967), академік НАНУ (Відділення фізики і астрономії, теоретична фізика, 04.1982), магістр права (1996), член фракції "Наша Україна" (з 05.2002), перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти (з 06.2002); директор Інституту фізики конденсованих систем НАНУ; голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів (з 10.1996); заступник голови Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин (з 12.1999); президент Фонду підтримки науки; голова Наукового товариства "Державність"; член Центрального проводу РУХу (УНР) (з 12.1999).

Народився 01.09.1925 р. (с. Княгинин, Демидівський р-н, Рівненська область). Освіта вища, закінчив Львівський державний університет (1951), фізик; кандидатська дисертація "Бінарна функція розподілу для систем взаємодійних частинок" (Львівський державний університет, 1954); докторська дисертація "Статистична теорія рівноважних систем заряджених частинок" (Київський університет ім. Т.Шевченка, 1965).

Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 від блоку В.Ющенка "Наша Україна", № 68 в списку. На час виборів: народний депутат України, член РУХу (УНР). Народний депутат України 3 скликання 03.1998-04.2002 від НРУ, № 15 в списку. На час виборів: народний депутат України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічної політики та фінансово-банківської діяльності в промисловості Комітету з питань промислової політики (07.1998-02.2000), голова Комітету з питань науки і освіти (з 02.2000). Член фракції НРУ (з 05.1998; з 04.2000 - фракція УНР). Народний депутат України 2 скликання з 03.1994 (1-й тур) до 04.1998, Личаківський виборчий округ № 263, Львівська область, висунутий трудовим колективом. З 10.1994-04.98 - заступник голови Комітету з питань науки та народної освіти. Член (уповноваж.) групи "Конституційний центр" (1994-96 - керівник групи "Державність"). На час виборів: голова Західного наукового центру АНУ. Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Червоноармійський виборчий округ № 263, Львівська область. Голова (06.1990-10.92), потім – член Комісії з питань народної освіти і науки. З 05.1990-12.91 - голова Народної ради. На час виборів: керівник Львівського відділення статичної фізики Інституту теоретичної фізики АНУ. Член КПРС.

У 1944-46 рр. - служба в армії (учасник війни, мінер). У 1946-51 рр. - студент, у 1951-54 рр. - аспірант, у 1954-59 рр. – доцент, у 1959-69 рр. - завідувач кафедри теоретичної фізики Львівського державного університету ім. І.Франка. У 1969-75 рр. - завідувач відділу статистичної фізики, у 1975-90 рр. - завідувач відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики АНУ, м. Львів. З 1990 р. - директор Інституту фізики конденсованих систем АНУ. З 1990-11.98 – член Президії НАНУ, голова Західного наукового центру НАНУ. У 02.-11.1992 - державний радник України з питань науково-технічної політики. З 27.10.1992-17.03.93 - перший Віце-прем'єр-міністр України. Кандидат в Президенти України 01.12.1991. У 1964-66 рр. - депутат Львівської міськради депутатів трудящих. У 1987 р. - делегат XVIII Всесоюзної партійної конференції. Член КПРС (1956-90). Член НРУ (1998-04.99). Був членом Державної комісії з питань реорганізації в галузі науки (з 08.1995). Член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України (03.1996-03.2000); член Вищої економічної ради Президента України (07.1997-11.2001).

Почесний член Українського фізичного товариства. Відмінник народної освіти УРСР (1967), відмінник народної освіти СССР (1970), відмінник народної освіти України (2000). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1985), Вітчизняної війни І ст. (1985), "Знак Пошани" (1975), "За заслуги" I ст. (08.2000), повний кавалер ордена "За заслуги" (08.2000); князя Ярослава Мудрого V ст. (08.2001), Св. архистратига Божого Михаїла (01.1999; УПЦ КП), медаллю ім. Макаренка, Почесною відзнакою Президента України (08.1995). Лауреат премії ім. М.Крилова АНУ (1986).

Підготовив понад 40 кандидатів і 13 докторів наук. Автор (співав.) понад 430 наукових праць, зокрема статей: "К статистической теории растворов электролитов" (ЖЭТФ, 1952), "Бинарная функция распределения систем взаимодействующих заряженных частиц" (ЖЭТФ, 1954), "К статистической теории смешанных ион-дипольных частиц (ДАН СССР, 1961), "Применение коллективных переменных к описанию систем заряженных частиц" (ЖЭТФ, 1958), "Статистичний оператор і колективні зміни для квантових систем" (УФЖ, 1964), "Статистическая сумма 3-х мерной модели Изинга" (ТМФ, 1978), 6 монографій: "Фазовые переходы второго рода в методе коллективных переменных" (1986; 1988 - анґл.), "Мікроскопічна теорія фазових переходів у тривимірних системах" (2001, співав.), підручника "Основи квантової механіки" (1995) та ін.

Редактор фундаментальних збірників: "Електроенергетика України", "Сільське господарство України", "Хімічні технології і хімічна промисловість України", "Гірничо-металургійний комплекс України", "Промисловість будівельних матеріалів", "Харчова промисловість України: стан та перспективи" (2001).

Указом Президента України від 23 серпня 2005 року присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Володіє польською, англійською, німецькою мовами.