А Б В Г Д Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Селiванов Микола Прохорович

Дата народження: 14 серпня 1941

Народився 14 серпня 1941 р. в с. Дяківці Буринського району Сумської області.

Трудову діяльність розпочав у 1958 р.: працював лісороздільником, прохідником, забійником шахти «Комсомолець» (м. Горлівка). З 1961 по 1963 р. проходив військову службу.

Після закінчення в 1966 р. Харківського юридичного інституту за спеціальністю «Правознавство» обіймав посади слідчого, помічника прокурора Ленінського району м. Запоріжжя, прокурора відділу прокуратури Запорізької області. У січні 1971 р. обраний суддею Запорізького обласного суду, а у вересні 1977 р. — суддею Верховного Суду України. Протягом дев’яти років (1993-2002) був секретарем Пленуму Верховного Суду України. 16 грудня 2002 р. Пленумом Верховного Суду України обраний заступником Голови Верховного Суду України з питань кадрового, організаційного забезпечення та аналітичної роботи.

Суддя вищого кваліфікаційного класу. Член Президії Верховного Суду України.

Брав активну участь у розробленні національного антинаркотичного законодавства, у підготовці проектів Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів.

Заступник голови Науково-консультативної ради при Верховному Суді України.

Є співавтором монографії «Антинаркотичне законодавство України: історія, теорія, коментар» (1997 р.). Співупорядник збірників «Постанови Пленуму Верховного Суду України» (1995, 2000, 2003 рр.), «Судебные приговоры» (1995 р.), «Практика судів України у кримінальних справах» (1996 р.). Заступник голови редакційної колегії журналу «Вісник Верховного Суду України».

За особисті заслуги у здійсненні правосуддя, значний внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян Указом Президента України від 12 грудня 1995 р. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

Лауреат премії ім. Ярослава Мудрого, заснованої Академією правових наук України та Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого, якою відзначений за активну участь у законотворчій діяльності (2001). Згідно з Указом Президента України від 11 грудня 2002 р. за значний особистий внесок у розбудову правової держави, захист конституційних прав і свобод громадян, зміцнення законності і правопорядку нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, і в тому ж році — Почесною грамотою Верховної Ради України за заслуги перед Українським народом у сприянні становленню правової держави, вагомий особистий внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян, впровадження судово-правової реформи в Україні.

У 2003 р. за підсумками Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна» був нагороджений орденом "За розбудову України" IV ступеня ім. М. Грушевського. Цього ж року отримав відзнаку Верховного Суду України "За вірність закону".