Потебенько Михайло Олексійович

Дата народження: 16 лютого 1937

Державний радник юстиції України з 23.08.1998 р., член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з 06.2002 р., член групи "Демократичні ініціативи" з 07.2002 р., голова Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України з 06.04.1999 р., член Комісії з опрацювання питань щодо скасування смертної кари в Україні з 07.1998 р., член Координаційної ради з питань внутрішньої політики з 09.1998 р., член президії Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування з 12.2000 р., член Національної ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування з 12.2000 р.

Народився 16 лютого 1937 р. у с. Голінка Бахмацького р-ну Чернігівської області, у селянській родині.
Освіта вища, у 1960 р. закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка, юрист.
З 07.1960 р. по 01.1963 р. - слідчий прокуратури Новотроїцького р-ну Херсонської області. З 01.1963 р. по 08.1963 р. - слідчий прокуратури Генічеського р-ну Херсонської області. З 08.1963 р. по 12.1969 р. - старший слідчий, прокурор, заступник начальника слідчого відділу прокуратури Херсонської області. З 12.1969 р. по 08.1973 р. - інструктор відділу адмін. і торгово-фінансових органів Херсонського ОК КПУ. З 08.1973 р. по 12.1975 р. - начальник відділу юстиції Херсонського облвиконкому. З 12.1975 р. по 06.1978 р. - завідувач відділу адміністративних органів Херсонського ОК КПУ. З 06.1978 р. по 05.1983 р. - прокурор Херсонської області. З 05.1983 р. по 02.1987 р. - заступник, з 02.1987 р. по 02.1990 р. - перший заступник Прокурора УРСР. З 02.1990 р. по 09.1991 р. - прокурор УРСР. З 09.1991 р. по 10.1991 р. - начальник управління кадрів Прокуратури УРСР. З 10.1991 р. по 06.1992 р. - заступник прокурора Херсонської області. У 1992-1994 рр. – член Комісії ВР України з питань законодавства і законності (на постійній основі). У 1994-1996 рр. - заступник Центрально-Українського транспортного прокурора. У 1996-1997 рр. - прокурор Київської області. З 10.1997 р. по 07.1998 р. - прокурор м. Києва. З 17.07.1998 р. по 30.04.2002 р. - Генеральний прокурор України.
Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України з 07.1998 р. по 07.2000 р., член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України з 07.1998 р. по 11.2001 р., член Вищої ради юстиції України з 11.1998 р. по 07.2002 р.
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р. від КПУ, № 20 в списку. На час виборів: Генеральний прокурор України, безпартійний. Член фракції комуністів з 05.2002 р., позафракцією з 05. по 07.2002 р. Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 р. (2-й тур) до 04.1994 р., Новобузький виборчий округ № 291, Миколаївська обл. Член Комісії у питаннях законодавства і законності. На час виборів: Прокуратура України, прокурор України, член КПРС.
У вересні 2003 р. вийшов з парламентської групи "Демократичні ініціативи".
У жовтні 2003 р. увійшов до депутатської групи "Народовладдя".
Почесний професор Одеської національної юридичної академії. Заслужений юрист України (08.1996). Нагороджений орденами "Знак Пошани" (2), Князя Ярослава Мудрого V (08.2000), IV ст. (07.2002), Преподобного Нестора Літописця (УПЦ), Орденським знаком "Слава на вірність Вітчизні" III ст., 6 медалями.
Автор близько 40 наукових і науково-методичних праць, зокрема: "Прокуратура України: проблеми сьогодення і майбутнього" (1999), "Роки становлення і утвердження" (1999), "Правоохоронні органи зобов'язані твердо дотримуватися принципу законності і вимог Президента" (2000), "Пошук істини" (2000).