Попов запроваджує сієсту. Робочий день – із 7:00 до 21:00

В очікуванні спекотної погоди Київська міськдержадміністрація рекомендувала всім столичним підприємствам запровадити сієсту: починати роботу о 7:00, влаштовувати перерву з 11:00 до 17:00, щоб насамкінець завершувати о 21:00. Нововведення передусім стосується фірм, де немає кондиціонерів, та будівельних організацій

Укргідрометцентр додає, що сієсту необхідно запроваджувати при перевищенні температури повітря +35°С. На заклик нібито вже відгукнулися будівельники (а за іншими відомостями, також підприємства, де люди працюють на відкритому повітрі – зокрема, автомайстерні). До того ж у розташованих поблизу пляжів офісах співробітникам дозволено купатися під час обідньої перерви.

 

На перший погляд, повідомлення про запровадження сієсти викликає сльози замилування: ой, і як же переймаються здоров’ям киян мер Олександр Попов із підлеглими!!! Але тільки на перший погляд. От давайте спробуємо уявити інновацію в дії…

5:00. Піднятися, поснідати, зібратися на роботу.

6:00. Встигнути вскочити у перший громадський транспорт (раніше він просто не ходить).

7:00. Висолопивши язика, встигнути на робоче місце.

11:00. Вискочити з роботи на вже нагріту вулицю, втиснутися у перший-ліпший транспорт.

12:30–13:00. Потерпаючи від спеки у громадському транспорті, що швидко розжарюється в дорожніх «корках», ледь-ледь доповзти додому, пообідати, безуспішно спробувати заснути.

15:00–15:30. Клянучи все на світі, вийти з дому в самісіньку спеку.

17:00. Конаючи від пережитої спеки у громадському транспорті, ледь доповзти до робочого місця.

21:00. Ледь виповзти з робочого місця, доповзти до найближчої зупинки громадського транспорту.

Після 22:00. Зайшовши по дорозі в магазин, висолопивши язика, доповзти додому, повечеряти, бодай щось мляво зробити по господарству (хоча б перемити накопичений за день посуд).

24:00. Впасти на ліжко, відрубитися від реальності…

Це комфортне життя з сієстою?! Це каторга!!! Давайте розберемо лише очевидні мінуси такого графіка.

 

Мінуси для громадян

Люди проводитимуть у громадському транспорті вдвічі більше часу. А якого здоров’я це коштуватиме, пояснювати не потрібно: добре, якщо йдеться про метро чи бодай про оновлені автобуси, а не про маршрутки!..

Удвічі зростуть витрати на проїзд. Добре, якщо на роботу можна дістатися одним видом транспорту. Але уявімо, що працівник живе на Троєщині, а місце роботи – десь на Нивках! Це мінімум 2, а можливо і 3 види транспорту. З пересадками й очікуванням на зупинках.

А як це вдарить по кишенях іногородніх, які працюють у Києві, живучи в орендованому житлі?! У тій-таки будівельній галузі столиці зайнята сила-силенна некваліфікованих робітників із Західної України…

Враховуючи масштаби міста Києва, сумнівно, щоб усі встигали проскочити на робочі місця зранку за 1 годину (6:00–7:00). Або запізнюватимуться, або потрібно перебудовувати роботу міського транспорту (наприклад, запускати його о 5:00 чи о 5:30).

Мало вірогідною є цінність 2–3-годинного денного домашнього відпочинку після 1,5–2 годин поїздки громадським транспортом додому. Ще й потрібно опісля повторити цей подвиг – із тією різницею, що під вечір транспорт розжарюється ще дужче.

На вечірні хатні роботи вже точно не лишатиметься сил і бракуватиме часу.

На нічний сон часу замало.

Насамкінець, це графік «вовка-одинака». А як бути подружжю? А якщо в сім’ї є діти й (або) онуки?! Коли спілкуватися один з одним? Чи рекомендується тимчасово розмежуватися, щоб кожен жив сам по собі…

 

Мінуси для суспільства, країни

Замість двох годин пік Київ отримує цілих чотири. З відповідним навантаженням на всю столичну інфраструктуру: міський транспорт, дороги, енергомережі.

Відповідним чином зростатиме кількість аварій і поломок. Відповідно, побільшає роботи у комунальних служб, ДАІ, зростатимуть кошти на ремонт та обслуговування того, що швидше зношується.

Підприємствам, які запроваджуватимуть сієсту, потрібно кардинально переглянути робочі графіки. Оскільки, перефразовуючи Аркадія Райкіна, можливі ситуації у тих-таки будівельників: «Цегла є, розчин йок, сиджу, курю. Поїхав на сієсту. В цей час привезли розчин. Приїхав із сієсти – розчин задубів! Сиджу, курю». Йдеться ж не про державну «відбувайлівку» із гарантованою зарплатнею, а про приватний бізнес, який може збанкрутувати…

Виникатимуть труднощі в комунікаціях між підприємствами, які запровадять сієсту, та рештою контрагентів по всій Україні. Аналогічні труднощі виникатимуть у комунікаціях із державними підприємствами – особливо у короткий проміжок між 17:00 (час поновлення роботи після сієсти у приватних фірмах) і 18:00 (час завершення роботи офіційних інстанцій).

 

Можливо, автор побачив не всі мінуси від запровадження сієсти у Києві. Втім, перерахованого має вистачити для розуміння думки, простої, немов дошка: нормально зорганізувати сієсту в сучасному мегаполісі НЕМОЖЛИВО! Сієста – це комфортний спосіб життя у літню спеку для маленького містечка або віддаленого хутірця, де від житла до місця роботи рукою подати, де немає ні «корків» на розплавлених від спеки дорогах, ані маршруток, розжарених до стану сковорідки.

Що ж до мегаполісів, то тут варто поліпшувати умови на робочих місцях, створювати кімнати відпочинку та робити інші речі, знайомі кожному студентові з університетського курсу «Охорона та гігієна праці».