 |
|
Маляренко Василь Тимофiйович
Дата народження: 18 жовтня 1941
Народився 18 жовтня 1941 р. в с. Вiкторiвка Манькiвського району Черкаської області.
Трудову діяльність розпочав з 1958 р.: працював робітником та гірничим майстром вугільної шахти, інженером у системі шахтобудування. В 1962 р. закінчив Кадiївський гірничий технікум. З 1963 по 1966 р. проходив військову службу на космодромі Байконур.
У 1973 р. закінчив Харкiвський юридичний інститут за спеціальністю «Правознавство», після чого працював суддею Кадiївського міського суду Луганської області, суддею Луганського обласного суду, заступником голови цього суду.
З квітня 1980 р. – суддя Верховного Суду України. Упродовж десяти років був секретарем Пленуму цього суду.
У грудні 1993 р. обраний заступником Голови Верховного Суду України, а 11 листопада 2002 р. — Головою Верховного Суду України.
Суддя вищого кваліфікаційного класу. Очолює Науково-консультативну раду при Верховному Суді України. Він є членом Вищої ради юстиції, Наглядової ради Одеської національної юридичної академії.
Вiдповiдно до Указу Президента України вiд 16 липня 1996 р. є представником України в Комiсiї Органiзацiї Об’єднаних Нацiй з питань запобiгання злочинностi та кримiнального правосуддя. Указом Президента України від 21 січня 2004 р. знову призначений на цю посаду. Член ряду державних комiсiй, якi дiють при Президентовi України. Брав участь у створеннi Мiжнародного кримiнального суду як глава делегацiї України у Пiдготовчому та Спецiальному комiтетах ООН та заступник глави делегацiї України на Дипломатичнiй конференцiї (Рим, 1998 р.), на якiй було прийнято Римський статут цього суду.
З 22 лютого 2005 р. є членом Ради національної безпеки й оборони України.
18 червня 2004 р. Академія правових наук України на підставі свого статусу обрала В.Т. Маляренка членом-кореспондентом АПрНУ.
Рішенням Атестаційної комісії Міністерства освіти і науки від 28 квітня 2004 р. В.Т. Маляренку було присвоєно вчене звання професора кафедри кримінального права, процесу та криміналістики. З 11 травня 2005 р. - доктор юридичних наук. 15 травня 2004 р. обраний дійсним членом (академіком) Української академії наук.
З 1994 р. на підставі рішення Кабінету Міністрів України очолив робочу групу з питань підготовки проекту Кримінально-процесуального кодексу України, а з січня 2003 р. – заступник Голови такої групи у Верховній Раді України. Член комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України, член Комісії з опрацювання питань щодо скасування смертної кари в Україні, Комісії з питань реформування правоохоронних органів України. Безпосередньо пiдготував ряд проектiв законодавчих актiв, у тому числi проект Закону «Про статус суддiв», а також проектiв постанов Пленуму Верховного Суду України з питань роз’яснення законодавства.
Автор понад 150 наукових праць, виданих як в Українi, так i за її межами. Опублiкував монографiї: «Пьянство и преступность» (у спiвавторствi, 1988 р.); «Конституцiйнi засади кримiнального судочинства» (1999 р.) та «Прокурор у кримiнальному судочинствi» (у спiвавторствi, 2001 р.), які були удостоєні спеціальних відзнак; "Про покарання за новим Кримінальним кодексом України" (2003 р.); "Реформування Кримінального процесу України в контексті Європейських стандартів. Теорія, історія і практика" (2004 р.); навчальний посібник "Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку" (2004 р.), підручник "Кримінальний процес України" (у співавторстві, 2004 р.); підручник "Суд, правоохоронні та правозахисні органи України" (у співавторстві, 2004 р.). Протягом 1993—2005 рр. у спiвавторствi опублiкував ряд збiрникiв судової практики, в тому числi збiрник «Реабiлiтацiя репресованих» (1997 р.).
За рецензiєю В.Т. Маляренка видано два науково-практичних коментарi Кримiнального кодексу та коментар Кримiнально-процесуального кодексу України. За його редакцiєю видано науково-практичні коментарі Кримінально-процесуального кодексу України та Закону "Про судоустрій України", в яких він є автором коментарів багатьох розділів; постанови Пленуму Верховного Суду України; "Кримінальний кодекс України. Структурно-логічні схеми" та інші праці. Є членом редакцiйних колегiй видань видавництва «Юрiнком», а також журналiв «Адвокат» і «Практика Європейського суду з прав людини. Рiшення. Коментарi».
У фахових виданнях опубліковані статті: "Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку", "Про рівень правосуддя в державі та повагу до суду", "Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку" та багато інших. Автор низки статей в Юридичній енциклопедії та на шпальтах газет. Веде активну викладацьку дiяльнiсть.
Нагороджений медалями «Двадцять рокiв Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941—1945 рр.» (1965 р.) та «Ветеран працi» (1989 р.). У сiчнi 1992 р. за заслуги у змiцненнi законностi та правопорядку Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».
За особистi заслуги у здiйсненнi правосуддя та значний внесок у забезпечення захисту прав громадян Указом Президента України вiд 11 березня 1998 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Указом Президента України вiд 4 жовтня 2000 р. за вагомий особистий внесок у реалiзацiю державної правової полiтики, заслуги у змiцненнi законностi й правопорядку, високий професiоналiзм нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня.
За визначний особистий внесок у розбудову правової держави, захист конституційних прав і свобод громадян, багаторічну сумлінну працю Указом Президента від 8 жовтня 2004 р. нагороджений орденом "За заслуги" І ступеня.
Є одним із перших лауреатів премії ім. Ярослава Мудрого, заснованої Академією правових наук України та Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого, якою відзначений за видатні заслуги в судовій діяльності (2001 р.). За результатами Міжнародного Академічного Рейтингу популярності та якості «Золота фортуна» у листопаді 2001 р. нагороджений орденом «За трудові досягнення» III ступеня, у серпні 2002 р. — срібною медаллю «Незалежність України». У жовтні 2002 р. за заслуги перед українським народом у сприянні становленню правової держави, вагомий особистий внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян, впровадження судово-правової реформи в Україні нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. У 2003 р. Українською православною церквою — орденом «Різдво Христове» II ступеня, орденом "Преподобного Нестора Літописця", а також Українським фондом науково-економічного та юридичного співробітництва нагороджений Хрестом пошани «За відродження України».
У 2003 р. присуджено спеціальну відзнаку ІІІ Всеукраїнського конкурсу за краще професійне досягнення «Юрист року», проведеного спілкою юристів України — за особистий внесок у розвиток судових і правоохоронних органів держави.
За активну громадянську позицію та вагомий внесок у формування подій, що впливали на розвиток українського суспільства нагороджений дипломом Рейтингу резонансних подій України 2004.
Має інші нагороди й відзнаки.