Independent: Путін не залишить спроб розширити межі своєї держави

Тема зміни кордонів Росії не сходить з перших шпальт західної преси. Після анексії Криму чимало закордонних ЗМІ прогнозують ескалацію  агресії Москви. Жертвами територіальних зазіхань Путіна можуть стати країни Прибалтики, Молдова і Фінляндія, припускають експерти, засуджуючи керівництво США та ЄС за неспроможність зупинити Володимира Путіна

Втрачене слово

У прес-релізах Білого дому і Кремля про перемовини Путіна і Обами  немає слова “Крим”, зауважує Гаррі Каспаров у статті на сторінках видання Time. Виникає враження, що питання про Крим вже не ставиться, і Обама дозволяє Путіну змінити тему переговорів – перемкнутися на питання, чи планує Росія окупувати й інші українські території.

Відступ без втрати обличчя

Місяць тому багато західних експертів радили запропонувати Путіну “відступ без втрати обличчя” з Криму. Каспаров заперечує: “Путін взагалі не був зацікавлений у відступі, а тепер, здається, сам застосовує цю тактику проти Обами й Заходу, пропонуючи їм “відступ без втрати обличчя”. США і Європа заявлять про свій успіх, якщо Путін не зважиться на нове вторгнення, а Москва без бою збереже за собою Крим.

Місцева анастезія

“Переговори, на яких у якості застави пропонується територія іншої держави, мають довгу традицію. Найбільш очевидний приклад – коли в 1938 році Гітлер милосердно обіцяв не захоплювати всю Чехословаччину в обмін на отримання Судетської області без скарг з боку Великої Британії і Франції”, – пише автор. Каспаров помічає ще один відгомін 1938-го: “Глави МЗС США і Росії зустрілися, щоб обговорити долю України”. Потрібно далі тиснути на Путіна, упевнений Каспаров. Інакше, геть як у Чехословаччині в 1938 році, український уряд буде зведено до ролі “пацієнта під місцевою анестезією, який безпорадно спостерігає, як хірурги відрізують шматки його тіла”.

Обмін Криму на Сирію

“Ті ж таки персонажі – Путін і Обама – нещодавно зіграли головні ролі у схожому фарсі про “порятунок обличчя”, – пише автор, маючи на увазі ситуацію з нездійсненим ударом по Сирії в минулому році.

“Можливо, є ще більш прямий зв’язок між Україною та Сирією. Дзвінок Путіна застав Обаму в Саудівській Аравії, де президент США, ймовірно, домовлявся про озброєння сирійських повстанців. Оскільки події обертаються проти Асада, не виключено, що Путін вирішив “перевести в готівку” свій “сирійський виграш” в обмін на завойований Крим. Путін отримає бажаний обмін на те, що, найпевніше, і так втратив би, а Обама зможе оголосити про успіх, просто йдучи на повідку в Путіна”, – йдеться в статті.

Тиснути без вагань

Захід має зрозуміти: Путіна не можна задобрити – на нього можна тільки тиснути. Якщо Путіну дозволять утримати Крим, його влада в Росії зміцніє, а в регіоні він залишиться загрозою. “Нехай Обама публічно заявить, що про суверенну територію України, включно з Кримом, переговорів бути не може”, – радить Каспаров.

Відновити кордони імперії

На думку колишнього радника президента РФ Андрія Ілларіонова, Путін не залишить спроб розширити межі своєї держави, поки не “завоює” Білорусь, країни Балтії та Фінляндію, йдеться у статті ра шпальтах Independent. Екс-радник впевнений, що російський лідер хоче відновити “історичну справедливість”, повернувшись в часи Миколи II і Сталіна. Путін може щиро вважати, що в 1917 році більшовики зрадили національні інтереси Росії, надавши Фінляндії незалежність”, – припускає екс-радник президента РФ.

При цьому Ілларіонов переконаний, що західні санкції абсолютно не допомогли зупинити “російську експансію”, а радше допомогли Путіну. “Єдина відповідь на неприховану агресію – проявити готовність до колективної оборони”, – вважає колишній радник глави Росії. Тим часом ЗМІ звертають увагу на те, що Фінляндія не входить до складу НАТО, тож російське вторгнення не буде розцінено як атака на Альянс.

Другий фронт

“Путін розмірковує про відкриття ще одного фронту на півдні і південному сході”, – йдеться в статті The Wall Street Journal. – Зокрема, мається на увазі Придністров’я, яке являє собою відколотий від Молдови анклав, де проживає 500 тисяч етнічних росіян. “Поряд з Абхазією і Південною Осетією, Придністров’я – це так званий заморожений конфлікт, ідеальна точка тиску на маленьку Молдову”, – нагадує британське видання. – У 2006 році жителі Придністров’я проголосували за визнання регіону суверенною державою, а в 2014 році молдовська автономія виявила бажання стати одним із суб’єктів РФ слідом за Кримом.

Жителі іншого анклаву в Молдові – Гагаузії – нещодавно заявили про початок формування власної армії. З її допомогою місцева влада в майбутньому має намір захищатися від дій Кишинева. На цьому тлі у політиків і журналістів з’являються серйозні побоювання, що Росія застосує силу, щоб відокремити згадані провінції від Молдови, зазначає видання.

Коридор до анклаву

Україну турбує інший варіант розвитку подій, продовжує американське видання. – Столиця Придністров’я Тирасполь розташована недалеко від Одеси і лише за 300 км від Криму. “Після завоювання півострова Путін може висунути претензії на “коридор”, який з’єднує Крим та Придністров’я”, – пише WSJ.

Обама потурає Путіну

У матеріалі наголошується, що президент США постійно лише говорить про можливе розширення санкцій, а тон його в розмові з Путіним спочатку був поразницьким. “Обама заявив, що “санкції будуть розширені” лише в тому випадку, якщо російське керівництво збереже поточний курс”. “Переклад: Путін може залишити Крим, якщо на цьому він зупиниться. Але навіщо йому зупинятися?” – запитує видання, доходячи висновку, що Росія продовжить захоплення нових територій.

Залиште свою думку!