Гошовська Валентина Андріївна

Дата народження: 1 січня 1948

Перша в історії України жінка - державний службовець, яка обіймала високу посаду Першого заступника Міністра оборони України з гуманітарної політики та у зв’язках з Верховною Радою України. А інакше й бути не могло, - прекрасна українська зовнішність, поетична душа філолога, м’яка жіноча вдача, бездонно тепла материнська душа, досконале знання соціальних проблем, - це саме ті риси керівника такого рангу, яких бракувало у традиційно чоловічому товаристві - Міністерстві оборони України.

Саме такій жінці на долі написано керувати впровадженням гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах України у винятково складний і відповідальний час – час докорінної реконструкції української армії. Час, коли від глибокого розуміння людських проблем, створення дієвих нормативних і практичних механізмів їх вирішення, залежить успіх військової реформи, а відповідно стан обороноздатності держави, безпеки її громадян.

Холодного зимового Водохреща на Полтавщині у робітничій сім’ї народилась Валентина Гошовська. Дитячі та юнацькі роки пройшли на мальовничій Хорольщині, де жили і трудилися, помирали, передаючи нащадкам свої традиції українського трударя, любов до людей, до слова, її діди і прадіди. З раннього дитинства її поезія друкувалася у районних, обласних, республіканських газетах. Саме це вплинуло на вибір професії. Закінчивши Хорольську середню школу із золотою медаллю, Валентина Андріївна обрала своєю альма-матер Київський Національний університет ім. Т. Шевченка, який закінчила з відзнакою. Опанувавши українське та польське мовознавство та літературознавство Валентина Андріївна вчителювала у Стрийській середній школі, а згодом у Дрогобицькому педагогічному інституті. Захистила кандидатську дисертацію на тему "З історії зародження преси у Східній Галичині" (1983). Звання доцента, а згодом професора Валентина Андріївна здобула у Харківському педагогічному інституті їм.. Г.С. Сковороди, з відзнакою закінчила Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. Одна з перших у історії України фундаментально досліджувала історію жіночого руху.

У нелегкі роки становлення національної державності Валентина Андріївна займала посаду першого заступника голови Балаклійської райдержадміністрації Харківської області, обиралась депутатом Харківської обласної Ради.

У 1994 році Валентина Андріївна у виснажливій боротьбі з кандидатами – чоловіками отримала мандат народного депутата України, а у 1998 році - вдруге перемогла 11 суперників на виборах до Верховної Ради України (50,6% - "за" із загальної кількості 79,7% голосів) , що свідчить про високу довіру до неї, як до політика і до фахівця. З перших кроків вона включилася у активну роботу з питань, які стосувалися захисту прав і свобод людини.

З 1994 по 1998 рік вона працює у Комітеті науки та освіти, опікується соціальними питаннями вчителів, студентів, науковців, знаючи на власному досвіді нелегку освітянську долю, важкий хліб народного вчителя.

Людина щирої душі і непохитної віри у європейське майбутнє України, Валентина Андріївна у 1998 році обійняла посаду секретаря Комітету у закордонних справах та зв'язках з країнами СНД, вирішувала міжнародні питання будучи членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Школа парламентаризму, природна українська ментальність, знання на генному рівні проблем простої людини, поєднанні з потужним інтелектуальним потенціалом, глибинними науковими знаннями та життєвим досвідом, не могли залишитися не поміченими.

У 2000 році Верховна Рада України ІІІ скликання обрала її головою Комітету з питань соціальної політики та праці. Вперше жінка очолила таку життєво важливу ділянку діяльності Парламенту. Недаремно їй довірили такий комітет. Більше 70 проектів та постанов Верховної Ради України опрацьовані за її безпосередньою участю. Вміння перевести життєві проблеми людей на мову закону, принципова позиція у їх проведенні, здобули їй авторитет політика - професіонала.

Кандидат філологічних наук та доктор політичних наук, автор близько 100 наукових праць, Валентина Гошовська стала головою Всеукраїнського об'єднання жінок "Солідарність", та головою партії "Солідарність жінок України".

Народний обранець по крові і по духу, опікуючись в продовж життя соціальними проблемами, Валентина Андріївна набула величезного досвіду парламентської діяльності.

У 2002 році вона була призначена заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Перша з жінок на цій посаді в українській історії, вона стала автором багатьох аналітичних розробок у соціальній сфері національної безпеки держави.

Указом Президента України №1030 від 13 вересня 2003 року Валентину Андріївну Гошовську призначено Першим заступником Міністра оборони України з гуманітарної політики та у зв’язках з Верховною Радою України. Призначення на високу посаду Валентина Андріївна прийняла, як велику довіру з боку Президента України та Міністра оборони України, усвідомлюючи всю відповідальність за доручену ділянку роботи.

Виваженість та оперативність Валентини Гошовської, її наполегливий характер, спонукали її стати на шлях пошуку рішень, які б забезпечували ефективну реалізацію особистісного потенціалу людини, яка перебуває на військовій службі, створення принципово нової, сучасної системи гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України. Було важко, але вона не мала морального права у цьому зізнатися. Постійно хотілося "осягнути неосяжне".

Професійний багаж знань, який Валентина Андріївна набула у Верховній Раді та працюючи заступником Секретаря Ради національної безпеки, де теж в основному було чоловіче середовище, допоміг сконцентрувати всі зусилля і не дозволити собі похибки: бо від того, як вона діяла, залежав авторитет жіноцтва, яке обіймає керівні посади. Вона зрозуміла, - якщо першій не вдасться щось зробити так, як потрібно, то піде погана слава. Тому вона почала працювати самовіддано і з розумінням високого обов’язку – і патріотичного і державного. Інакше вона не могла. Усюди бути першою - такі випробування постійно готувала їй доля.

Багатий депутатський досвід дозволяє Валентині Гошовській налагодити тісну, плідну співпрацю з Верховною Радою України, її комітетами, народними депутатами.

Вона забезпечувала співробітництво та постійні зв’язки Міністерства оборони України з Верховною радою України, посадовими особами, депутатськими фракціями Верховної Ради України, а також координувала співробітництво оборонного відомства з центральними органами виконавчої влади.

Валентина Андріївна представляла за дорученням Президента України на пленарних засіданнях Верховної ради України, а також на засіданнях комітетів та інших органів пропозиції Президента України до прийнятих парламентом законів.

Вона організовувала супроводження законопроектів, підготовлених Міністерством оборони України, під час їх розгляду у Парламенті, представляла позицію Міністерства оборони України під час обговорення проектів законів, інших питань на пленарних засіданнях Верховної Ради України, засіданнях її комітетів.

Лише протягом п’ятої сесії Верховної Ради України розглянуто 28 законопроектів та постанов оборонного спрямування - 20 з яких прийнято в цілому, серед них 9 законів України розробило Міністерство оборони. Серед них закони, що стосуються забезпечення правопорядку у Збройних Силах України, відносин Уряду з НАТО щодо забезпечення операцій з підтримання миру з боку України, багатонаціональних навчань, реформування Збройних Сил України. Левова частка – закони соціального характеру. Найголовнішим результатом співпраці на сьогодні є прийняття Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей". На нього чекали десятки тисяч військовослужбовців та членів їхніх сімей , з ним вони пов'язують свою подальшу долю. В цьому законі забезпечені такі соціальні гарантії громадян, яких не знає жодна з країн СНД. Вагоме значення для вирішення проблеми забезпечення захисників Вітчизни житлом має Закон України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відомо, що будь-яке скорочення Збройних Сил призводить до певних негативних соціальних наслідків. Адже реформування Збройних Сил України торкається долі десятків тисяч сімей військовослужбовців у всіх регіонах України. За роки незалежної України було звільнено сотні тисяч військовослужбовців, але завдяки титанічній роботі Міністерства оборони України та співпраці з Урядом і Парламентом вперше створюється надійний і потужний механізм забезпечення соціальних гарантій для тих, хто звільняється.

Це – нормативне, фінансове, організаційне забезпечення соціальної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців, які звільняються із Збройних Сил та створення соціально-комфортних умов для тих, хто залишається у військовому строю.

Валентина Андріївна впевнена: якщо розумно розпорядитися ресурсами, які вивільнятимуться під час скорочення - будуть великі внутрішні резерви і великі можливості для вирішення наявних соціальних проблем. Гошовська, як максималіст, питання соціального забезпечення ставить принципово: "Спочатку соціальне забезпечення, соціальні гарантії, а потім – скорочення".

Не зупиняючись ні на мить, Валентина Гошовська продовжувала пошук нових рішень, спрямованих на соціальний захист інших категорій людей, які мали пряме відношення до забезпечення обороноздатності країни. Одним з її основних завдань є турбота про ветеранів та осіб, звільнених з військової служби.

Завдяки спільним зусиллям Міністерства оборони та зацікавлених відомств прийнято рішення Уряду щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців з вересня поточного року, а прийнятим нещодавно Верховною Радою України законом передбачено поетапну ліквідацію диспропорції у пенсійному забезпеченні військовослужбовців у найближчі два роки.

Валентина Гошовська, перш за все як жінка, розуміє жінок -військовослужбовців, яких в Україні 21 тисяча. До питання їхнього звільнення Міноборони підходить дуже обережно. У багатьох випадках вони - єдині годувальники у своїх сім’ях. "До речі, соціологічні опитування свідчать про те, що переважна більшість опитаних - 81,3%, без вагань знову обрали б професію захисника Вітчизни - говорить Валентина Андріївна - жінка у збройних силах, це нормально".

Приймаючи людські проблеми, як свої, Валентина Андріївна постійно опікувалася питаннями міжнародної миротворчої місії українських військовослужбовців в Іраку. Міністерством оборони опрацьовано та подано до Верховної Ради України проект Закону "Про статус учасників міжнародних миротворчих операцій та їх соціальний захист".

Для осіб, які під час виконання військових, чи службових обов'язків стали інвалідами передбачено відповідні пільги та гарантії. Сім’ям військовослужбовців, які не повернулися на Батьківщину, беручи участь у миротворчих операціях виплачують компенсації. Налагоджено зв’язки і постійно надається допомога сім’ям загиблих миротворців. Людей, яких це стосується, ніхто не залишить напризволяще.

У червні цього року Валентина Гошовська провела переговори з делегацією НАТО. На зустрічі із Головою цивільного та військового бюджетного комітету НАТО Майклом Гоулом Валентина Андріївна окреслила ситуацію в українському оборонному комплексі з його здобутками та проблемами. Американський колега високо оцінив організаторську роботу української сторони в реалізації спільних проектів та наголосив на подальшому розширенні співробітництва.

За вагомий внесок у становлення та розбудову незалежної України Валентину Андріївну нагороджено "Орденом княгині Ольги" 3 ступеня. У 1996 року їй присвоєно звання Заслуженого працівника народної освіти, нагороджена грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.