Герасимов Іван Олександрович

Дата народження: 8 серпня 1921

Генерал армії, член фракції комуністів з 05.2002 р., заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів з 06.2002 р., голова ради Організації ветеранів України з 1991 р., голова головної редколегії "Книги пам'яті України".

Народився 8 серпня 1921 р. у с. Пестровка Стерлітамакського р-ну, Башкирська АРСР, Росія.
Освіта вища, у 1955 р. закінчив Військову академію бронетанкових і механізованих військ, у 1966 р. - Військову академію Генштабу ЗС СРСР.
З 08.1938 р. по 1940 р. - курсант Ульяновського бронетанкового училища.
У 1940-1945 рр. - командир взводу, командир танкової роти, командир танкового батальйону, командир танкового полку, начальник штабу танкової бригади. Воював на Південному, Південно-Західному, Північнокавказькому, Воронезькому, 1-му Українському, 2-му Далекосхідному фронтах.
З 1945 р. - командир полку, начальник штабу танкової дивізії, командир дивізії.
З 1966 р. - заступник командувача, командувач танкової армії Групи радянських військ в Німеччині, командувач Північної групи військ. З 1975 р. - командувач військ Київського воєнного округу, головнокомандувач військ Південно-Західного напряму.
З 1985 р. - в апараті Міноборони, Москва.
У 1989-1992 рр. - головний інспектор Групи ген. інспекторів Міністерства оборони СРСР.
У 1976-1986 рр. - кандидат в члени ЦК,
у 1986-1991 рр. – член ЦК КПРС,
у 1976-1986 рр. – член ЦК КПУ, член Політбюро ЦК КПУ, депутат ВР СРСР 8-11 скликання у 1971-1991 рр., депутат ВР УРСР.
З 1991 р. - голова ради Організації ветеранів України.
У 03.1998 р. - кандидат в народні депутати України від виборчого блоку "Трудова Україна", № 1 в списку.
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р. від КПУ, № 3 в списку. На час виборів: голова Ради Організації ветеранів України, безпартійний.
Нагороджений орденами Леніна (2), Жовтневої революції, Червоного Прапора (3), Червоної Зірки (2), Вітчизняної війни I ст., "За службу Батьківщині" III ст., Богдана Хмельницького ІІІ (05.1995 р.), II, I ст. (04.1999 р.), 50 медалями, Почесною відзнакою Президента України (10.1994 р.). Герой України (з врученням ордена "Золота Зірка", 27.10.1999 р.). Має іменну вогнепальну зброю (08.2001 р.). Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I катег.).