Євросоюз, Янукович і Тимошенко: «війна нервів», що триватиме до останнього

Київ відкинув шантаж Кремля й остаточно ставить на асоціацію з Європейським Союзом. Однак для Брюсселя існує ще одна проблема – доля Юлії Тимошенко.

Український уряд ухвалив проект угоди, ядром якої стало майбутнє створення країнами ЄС і нашого східного сусіда зони вільної торгівлі.

«Це фундаментальне, навіть більше – історичне рішення, що свідчить про європейські устремління українців», – сказав Rzeczpospolita представник єврокомісара Пітер Стано.

Дипломат високого рангу з Ради Європи пішов далі. «Тішимося тим, що Україна не дала себе залякати Росії так, як це відбулося з Вірменією», – зізнався він газеті.

На рішення Києва Москва зреагувала люто. Російське МЗС назвало українців «паразитами». Кремль також застеріг, що запровадить на російсько-українському кордоні митний контроль перед «повінню європейських товарів», що наступить після набуття чинності Угоди про асоціацію. Вже зараз багато української продукції стало предметом надретельного, що триває навіть 1,5 місяця, контролю з боку російських митних служб.

Та щораз більше факторів вказують на те, що Кремль забиває собі автогол. Попри небажання в багатьох країнах ЄС до сильнішого занурення в українські проблеми, Брюссель був змушений виступити на захист Києва.

Помилка Кремля

«Спосіб, яким діє Росія, – недопустимий. Це абсолютно не відповідає правилам міжнародних відносин», – обурюється єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.

«Якщо не підпишемо угоди з Україною, то кинемо її в обійми Росії проти волі 80 % українців, які вірять у європейське призначення своєї країни. Російська політика помилкова, вона не принесе очікуваних Кремлем ефектів, а лише зміцнить заангажованість ЄС стосовно України», – заявив у середу на конференції, організованій у Парижі, Альфред Гусенбауер, колишній федеральний канцлер Австрії. Це одна з тих країн, яка досі була винятково скептично налаштована щодо зміцнення співпраці з Україною.

На думку експертів, Україна може втратити 2–3 мільярди євро із загальних 22 мільярдів євро річного експорту до Росії. Однак колишній шеф Європейської комісії Романо Проді вважає, що завдяки участі в асоціації український імпорт до Євросоюзу поступово подвоїться з 40 до 80 мільярдів євро.

На рішення українського уряду посол ЄС у Києві Ян Томбінський відреагував з ентузіазмом.

«Тепер не бачу загроз із боку Євросоюзу щодо підписання угоди», – сказав він.

Пітер Стано, щоправда, обережніший. Остаточне рішення в цій справі за Радою ЄС, яке вона має прийняти 21 листопада. Все залежатиме від того, наскільки Україна до цього часу виконає три умови: гарантуватиме, що в майбутньому не буде застосовувати вибіркове правосуддя стосовно політиків, приведе виборче законодавство до європейських стандартів, а також створить сприятливіші умови для ведення бізнесу.

«Найбільше значення, очевидно, матиме перший пункт вимог, тобто справа Юлії Тимошенко», – визнав Пітер Стано.

50 % шансу на успіх

Багато місяців переговори з владою Києва щодо долі Юлії Тимошенко здійснювали Александр Квасневський і колишній шеф Європарламенту Пет Кокс. Свій рапорт вони повинні надати Європейському парламенту на межі вересня-жовтня. Від його висновків значним чином залежатиме й рішення європейських столиць.

Чи означає це, що якщо лідерка Помаранчевої революції не вийде на свободу найближчими днями, то й не дійде до підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі в листопаді? Необов’язково.

«Рада ЄС очікує, що Україна «розв’яже проблему вибіркового правосуддя, відшкодує заподіяний збиток і надасть гарантії того, що така практика ніколи не повториться в майбутньому». Це формулювання може бути предметом різної інтерпретації. Ми не хочемо розбиратися в тому, винна Тимошенко чи ні», – пояснив Стано.

Дипломат ЄС високого рангу (попросив дотримання анонімності), який заангажований у перемовинах з українцями, озвучив очікування ЄС – згоду на лікування Тимошенко за кордоном. На його думку, шанси на те, що дійде до порозуміння у цій справі перед самітом у Вільнюсі, не більші ніж 50 %.

«Ситуація важка, з великими шансами на успіх, але й рівноцінними на поразку. Янукович і Тимошенко щиро ненавидять одне одного, тут у гру втручається багато минулого. Янукович хотів би підписати Угоду про асоціацію без звільнення Тимошенко, чим показав би, що досяг успіху та не піддався тиску з-за кордону. Але Євросоюз прямо підкреслив свої очікування, від яких не може відмовитися. Це «війна нервів», що триватиме до останнього моменту», – резюмував наш співрозмовник.

Публікацію «Rzeczpospolita» переклав Володимир Олійник